10 вересня - Всесвітній день запобігання самогубствам
На жаль, не тільки серед дорослих, а й серед дітей… Діти ростуть, їхнє життя кожного разу виходить на новий рівень – фізичний, психологічний, соціальний. З кожним роком в життя дитини приходять зміни. Нині саме серед дітей статистика самогубства невтішна. Найбільшвразлива категорія – діти, віком 10 – 16 років…
Якщо батьки (опікуни) вважають за краще не обтяжувати себе підлітковими проблемами і надають дитині можливість навчатися на її власному досвіді, скоріше за все з’ясується, що її досвід не буде для неї продуктивним (ефективним). Більше того, дитина зробить багато зайвих помилок і зазнає невдачі, а можливо, і психологічної травми, які, поза сумнівом, вплинуть на її подальше життя.
Часто «підліткові проблеми» дитини здаються батькам несерйозними, але вони дуже серйозні для самої дитини. Тут потрібні поради і підтримка з боку батьків.
Якщо дитина відчуватиме нерозуміння в сім’ї, вона почне шукати розуміння і підтримку десь в іншому місці. У цьому дуже «допомагає» зараз Інтернет. А в Інтернеті є групи, які створюють для дитини комфортну обстановку розуміння та прийняття. У дитини після спілкування з ними виникає враження, що вона нікому, крім цих «кураторів», не потрібна.
Отже, дорослим необхідно навчати дітей розв’язувати проблеми, які постають перед ними. Навчати і бути поруч із ними, бути порадником, другом. Коли людина, а особливо дитина, залишається наодинці з проблемою, то ця проблема здається їй занадто великою і нерозв’язною.
Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах таких небезпечних груп, у яких дітей доводять до самогубства. 13 тисяч користувачів/ок з України є учасниками смертельних груп. Вперше такі квести виникли в росії і швидко поширились у Казахстані, Киргизстані, а вже через кілька років дійшли до України.
Квест починається як гра. На перших стадіях діти малюють китів і метеликів у блокнотах, мають прочитати книгу «50 днів до мого самогубства», подивитися фільми та різні відео.
На другій стадії діти мають наносити собі лезом на тілі малюнки і написи, знімаючи процес на камеру чи фотографуючи їх. Також існують варіанти завдань з опіками та порізами.
Останнє завдання – самогубство, яке має бути знято на камеру чи здійснено в режимі стрім-трансляції. Діти зацікавлюються смертельними квестами, бо гра обіцяє їм можливість приєднатися до «моря» – міцної спільноти, де дитина буде вільною, знайде друзів і зможе бути щасливою. Щоправда, після вчинення самогубства. Це означає, що діти не розуміють, що таке смерть, і бачать в ній лише спосіб втечі від проблем реального життя. Такий підхід притаманний великій кількості підлітків, особливо тим, у кого є конфлікти з батьками на ґрунті непорозуміння і несприйняття батьками дитини як особистості зі своїм світоглядом і інтересами.
Діти з ігроманією залучаються до групи ризику через те, що бачать, як їхній комп’ютерний персонаж не гине, а відроджується завдяки збереженню в грі. Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям. Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дом». Відтак у всіх прихильників «моря китів» і «тихих домов» на особистих сторінках є відео або малюнки з летючими китами.
Інформаційна довідка
Упродовж багатьох років вчені намагалися з’ясувати причину того, що штовхає тварин на такі вкрай відчайдушні кроки. Виявилося, що в цьому питанні не можна обмежуватися лише однією версією. Кит викидається на берег сам у тому випадку, якщо він хворий або поранений. Існує також думка, що через недосвідченість, подібний вчинок можуть здійснювати молоді кити, що тільки починають пізнавати світ навколо себе. Але часом кити викидаються на берег цілими групами. Ці ссавці соціальні, тобто вони борються за своє виживання колективно. Така згуртованість допомагає їм вижити у відкритому морі. Однак, якщо кити підпливають близько до берега, вони ризикують бути викинутими на берег хвилями прибою чи шторму. Слідом за одним членом групи в силу своєї колективної природи можуть зробити це інші, «свідомо» наслідуючи те, що сталося з одним. Ще однією причиною такого вчинку може бути стресова ситуація: напад акул, косаток, зміни рівня води під час припливів і відпливів, а також вплив геомагнітних змін.
