Як говорити з дитиною про психічне (ментальне) здоров"я
з дітьми на тему психічного здоров’я:
Тема психічних захворювань може здаватися вам складною або “незручною” для обговорення з дітьми. Ви можете не знати, як почати розмову про психічне здоров’я і як на це відреагує дитина. Чимало батьків побоюються отримати від дитини відповідь на кшталт: “Тату, мені не по собі від таких розмов. Можна я піду?”, “Чому ми говоримо про це аж зараз?”.
Не знати чи не розуміти – це нормально. У вас є велике поле для самовдосконалення та час для того, щоб дізнатися більше. Пам’ятайте, що ідеальних батьків, які все знають та усе вміють, не існує.
1. Оберіть вдалий момент для розмови. Це може бути під час спільного прийому їжі або під час поїздки на автомобілі. Неформальна атмосфера цих дій може стати чудовим тлом для бесіди на серйозні теми.
2. Почніть з малого. Не потрібно планувати цілі години для розмови про психічне здоров’я. Навіть короткі діалоги можуть мати великий вплив на збільшення готовності вашої дитини говорити про психічне здоров’я та звертатися за підтримкою.
3. Намагайтеся використовувати позитивні формулювання. Поясніть, що у всіх нас є психічне здоров’я, що психічне здоров’я стосується наших емоцій і того, як ми справляємося зі своїм життям. Скажіть, що наше психічне здоров’я може “гойдатися”, як і наше фізичне здоров’я – протягом життя, а то й з дня на день.
Скажіть дитині, що психічне здоров’я – це не лише про психічні захворювання, а й про гарне самопочуття. Ви можете поспілкуватися про речі, які сприяють гарному самопочуттю, наприклад, про фізичні вправи, техніки самоусвідомлення, час поза межами соціальних медіа та домашніми завданнями. Поговоріть про те, що бути психічно здоровим не дорівнює постійно відчувати себе щасливим. Психічне здоров’я характеризується здатністю вміти впоратись зі злетами та падіннями.
4. Розмовляйте з дитиною мовою дитини. Не всі дорослі знайомі з термінологією у сфері психічного здоров’я та психічних захворювань. Намагайтеся використовувати просту та зрозумілу лексику.
5. Деперсоналізуйте. Дослідження демонструють, що молодим людям часто легше думати і говорити про гіпотетичну ситуацію, а не про власні почуття та переживання. Якщо ви бачите, що дитині важко говорити про власні переживання, спробуйте деперсоналізувати це питання. Ви можете запитати, як почуває себе який казковий персонаж, про якого дитина читає книжку абощо.
6. Вчіться разом.
Дізнайтеся більше про психічне здоров’я у дітей та підлітків з книг та ресурсів, наприклад Коло сім’ї та ChildMind.Org.
Будьте терплячі: одужання від психічних захворювань або поліпшення психічного здоров’я займає багато часу. Постарайтеся не тиснути на дитину своїми очікуваннями, щоб не додавати їй стресу.
За оцінками ВООЗ, близько 20% дітей та підлітків у світі страждають від хронічного стресу та психічних розладів. Багато дітей та підлітків в Україні проживають у зоні бойових дій або зростають у родинах, куди повернулися ветерани, або хтось із батьків працює за кордоном. А досвід розлуки та травми перекроює життя дітей і залишає свій відбиток.
Яка б не була причина, ви можете допомогти своїй дитині та зробити її життя кращим.
